ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ ДЕТАЛЬНІШЕ

Центр українсько-європейського наукового співробітництва – громадська організація, створена в 2010 році в м. Одесі. До 2017 року організація мала назву «Європейський центр наукового розвитку». Її заснували співробітники кафедри міжнародного права Національного університету «Одеська юридична академія» для забезпечення розвитку науки міжнародного права в Україні шляхом організації різноманітних наукових заходів як для наукової юридичної спільноти України, так і для студентів-правників спільно з іншою громадською організацією – «Центр міжнародного права та правосуддя». Основними напрямами діяльності Європейського центру наукового розвитку впродовж 2010–2013 років були організація наукових заходів в Одесі, присвячених вивченню проблем міжнародного права та практики Європейського суду з прав людини, а також організація навчальних візитів для молодих правників України в міжнародні і європейські інституції на теренах Європейського Союзу, який тоді налічував 27 країн-членів.

З 2010 року щорічно три роки поспіль улітку в Одесі під егідою Європейського центру наукового розвитку та Центру міжнародного права та правосуддя проходила Міжнародна правнича школа з морського права, участь у якій брали не лише представники українських правничих шкіл, а й аспіранти з низки європейських держав, серед яких – Республіка Туреччина, Республіка Польща, Швейцарська Конфедерація, Португальська Республіка, Румунія, Республіка Болгарія. До участі як тренери школи були залучені представники провідних міжнародних та українських юридичних фірм, які спеціалізуються на міжнародному морському праві, а також викладачі вітчизняних і закордонних закладів вищої освіти.

З 2010 по 2013 рік Європейський центр наукового розвитку спільно із Центром міжнародного права та правосуддя щорічно організовували від 2 до 5 навчальних візитів для молодих правників України до країн Європейського Союзу, метою яких було не лише демонстрування організації та діяльності міжнародних інституцій, а й отримання нових знань, порівняння правових систем різних держав і рівня правової культури населення зарубіжних країн. Завдяки зусиллям представників Європейського центру наукового розвитку активні студенти, аспіранти, молоді викладачі України відвідували такі міжнародні інституції, як Європейський парламент (м. Брюссель), Міжнародний кримінальний суд (м. Гаага), Міжнародний трибунал ООН з морського права (м. Гамбург), офіси ЮНЕСКО (м. Париж, м. Венеція), Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО) ООН (м. Рим), Міжнародна організація з розвитку права (IDLO) (м. Рим), Європейська штаб-квартира ООН (Палац націй) (м. Женева), Дунайська комісія (м. Будапешт), Міжнародний суд ООН (м. Гаага), Європейський суд з прав людини (м. Страсбург). Надійним партнером у ці роки для Європейського центру наукового розвитку став юридичний факультет Запорізького національного університету, у межах співпраці з яким було організовано два інституціональні візити для 80 студентів цього факультету в 2011 та 2012 роках.

З 2013 по 2015 рік Європейський центр наукового розвитку через складну політичну й економічну ситуацію в Україні, а також через військові дії на Донбасі не здійснював активну діяльність з огляду на втрату авторитету міжнародного публічного права, особливо протягом 2014–2015 років (наприклад, ігнорування державами-гарантами у випадку, коли Україна стала жертвою акту-агресії, положень Будапештського меморандуму (Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї)).

З 2016 року керівництво Європейського центру наукового розвитку почало активно співпрацювати з представниками кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», а також з Інститутом держави і права країн Європи, які одними з перших в Україні почали надавати практичну допомогу вітчизняним ученим у сприянні участі в міжнародних наукових конференціях, що відбувалися на території прилеглих до Закарпатської області держав (у Словацькій Республіці, Республіці Польща, Угорщині, Румунії).

З огляду на новий вектор Міністерства освіти і науки України в напрямі забезпечення інтеграції українських науковців та викладачів у європейський освітній і науковий простори, відсутність належного державного фінансування цієї діяльності та зацікавленість самих учених і викладачів у необхідності участі в наукових заходах, які відбуваються на території Європейського Союзу, з метою отримання вченого звання доцента або професора, у 2017 році правління Європейського центру наукового розвитку прийняло рішення про перейменування організації в Центр українсько-європейського наукового співробітництва та перенесення головного офісу з м. Одеси до м. Ужгорода

На сьогодні пріоритетними напрямами діяльності Центру українсько-європейського наукового співробітництва є допомога вченим України в участі в міжнародних наукових конференціях і в науково-педагогічних стажуваннях, які відбуваються на території країн Європейського Союзу, вивчення досвіду діяльності закладів вищої освіти та суб’єктів публічного адміністрування у сфері освіти й науки держав Європейського Союзу щодо організації навчального процесу у вищих школах і щодо наукової діяльності. Важливим напрямом діяльності Центру українсько-європейського наукового співробітництва є також організація інституціональних візитів для вітчизняних студентів, аспірантів, молодих науковців із метою вивчення ними найкращих досягнень країн Європейського Союзу як у сфері освіти й науки, так і в галузі державного будівництва загалом.