Сьогодні, 19 жовтня, відбулася перша із чотирьох онлайн-лекцій, що присвячені STEM-освіті в Україні. До вступного слова долучився директор Центру українсько-європейського наукового співробітництва доктор юридичних наук, професор Віхляєв Михайло Юрійович. Він привітав учасників заходу та наголосив на важливості постійного вдосконалення своїх умінь і навичок.
Спікеркою лекції була Гончарова Наталія Олександрівна – кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця сектору інноваційних форм та методів діяльності педагогічних працівників відділу STEM-освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», старша наукова співробітниця відділу навчання географії та економіки Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.
Поле наукових інтересів дослідниці становлять такі питання, як внесок української молоді в розвиток політичного й академічного (наукового) життя в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., методи покращення освітніх умов у школах і вищих навчальних закладах у наш час та, звичайно, особливості STEM-освіти.
Під час лекції, що мала тему «STEM-освіта: можливості та ресурси», науковиця розповіла про явище STEM-освіти та окреслила стан, у якому цей навчальний підхід перебуває нині в Україні.
Абревіатура STEM означає «Science (наука), Technology (технології), Engineering (інженерія), Mathematics (математика)». З огляду на назву можна зробити припущення, що ця освіта актуальна тільки для технічних спеціальностей, однак це не так. До абревіатури STEM ще додають літеру «А», яка означає «Art (мистецтво)» – STEАM. До того ж саме навчання спрямоване на те, щоб навчити школярів мислити творчо під час виконання проєктів із будівництва, наприклад, теплиці. Важливим нововведенням цієї освітньої програми є те, що вчитель виконує роль ментора, помічника для учня, тобто викладач не нав’язує свій погляд на вирішення завдання. Школяр під час навчання у STEM-школі має змогу опановувати знання, які можуть знадобитися йому на практиці, на відміну від теоретичної бази, яку зазвичай отримують діти. Також кожна тема, що вивчається в такій школі, повинна закінчуватися власним проєктом учня, який він виконує самостійно, спираючись на отримані знання й навички.
Кабінети для STEM-освітян обладнані сучасними технічними засобами: 3D-принтерами, навчальною електронікою, голографічною фото-, відеостудією, інструментами та приладами для проєктування (наприклад, для учнів початкових класів – конструктор LEGO Education).
Україна намагається не відставати в питаннях освіти. Кабінет Міністрів України 5 серпня 2020 року ухвалив план заходів щодо реалізації Концепції розвитку STEM-освіти. З 2021 по 2025 рік будуть проведені дослідження методики STEM-освіти в закладах освіти та підготовлені рекомендації з її використання. Необхідне технічне оснащення для введення зазначеної освітньої програми цієї зими вже отримали школи Рівненщини, Херсонщини, Луганщини, а навесні – школи Дніпропетровщини.
Отже, Наталія Олександрівна зробила детальний аналіз STEM-освіти в Україні на цей час.
Вдячні всім учасникам за активну участь та нагадуємо, що наступна онлайн-лекція відбудеться 20 жовтня о 15.00.
До зустрічі на наступній онлайн-лекції!
