Ефективна співпраця між науково-освітньою спільнотою, бізнесом та громадськістю – одна з головних передумов успішного відновлення Херсонщини після війни. Майбутня відбудова регіону, подальша євроінтеграція і гармонізація освітнього та науково-інноваційного середовища потребують спільного бачення, єдності у плануванні та максимальної залученості кожного у підготовку до нових повоєнних часів.
![](https://cuesc.org.ua/wp-content/uploads/2023/04/Screenshot_8-3.png)
Захід проведено за підтримки Центру українсько-європейського наукового співробітництва. Сьогодні відбулось перше пленарне засідання Міжнародної науково-практичної конференції «Синергія науки і бізнесу у повоєнному відновленні Херсонщини». Організаторами зустрічі є Херсонський національний технічний університет, Херсонський державний аграрно-економічний університет, Херсонська державна морська академія, Херсонська торгово-промислова палата, Київський національний університет технологій та дизайну, Хмельницький національний університет, Uniwersytet Jagielloński (Польща), Dokuz Eylül Üniversitesi (Туреччина), HAW Hamburg (Німеччина).
![](https://cuesc.org.ua/wp-content/uploads/2023/04/ppp.jpg)
Конференція спрямована на повоєнне відродження Херсонського регіону та прискорення його стійкого економічного зростання. Метою конференції є об’єднання потенціалу учасників для спільного визначення ефективних практичних рішень та способів долання викликів на шляху до відновлення всіх сфер життя херсонської громади.
Головою організаційного комітету конференції є доктор технічних наук, професор, Лауреат національної премії України імені Бориса Патона, в.о. ректора Херсонського національного технічного університету Олена Валеріївна Чепелюк.
У конференції взяли участь науковці, підприємці, представники громадськості, які поділились своїм баченням щодо шляхів удосконалення розвитку Херсонщини у повоєнний період.
![](https://cuesc.org.ua/wp-content/uploads/2023/04/Screenshot_4-6.png)
Зокрема, до онлайн-конференції долучилися такі науковці:
- Андрій Олександрович Вітренко – доктор економічних наук, доцент, заступник Міністра освіти та науки України;
- Юрій Євгенович Кирилов – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, в.о. ректора Херсонського державного аграрно-економічного університету;
- Василь Васильович Чернявський – доктор педагогічних наук, професор, ректор Херсонської державної морської академії;
- Іван Михайлович Грищенко – ректор Київського національного університету технологій та дизайну, доктор економічних наук, професор, академік НАПН України, заслужений працівник освіти України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, м. Київ, Україна;
- Сергій Анатолійович Матюх – кандидат економічних наук, доцент, ректор Хмельницького національного університету;
- Олег Павлович Головко – кандидат економічних наук, голова наглядової ради Центру українсько-європейського наукового співробітництва, засновник і директор Видавничого дому «Гельветика»;
- Михайло Юрійович Віхляєв – доктор юридичних наук, професор, директор Центру українсько-європейського наукового співробітництва та інші.
![](https://cuesc.org.ua/wp-content/uploads/2023/04/Screenshot_5-5.png)
Під час пленарного засідання були розглянуті такі теми:
- Будівництво, архітектура та дизайн у повоєнному відновленні середовища життєдіяльності людини.
- Соціально-економічні та державно-управлінські аспекти регіонального розвитку в умовах повоєнного відродження територій.
- Компетенції та розвиток людського капіталу.
- Реалізація проєктів відновлення інфраструктури, розвитку морських та річкових портів і морських навчальних закладів Херсонщини.
- Реалії розвитку туризму та сфери гостинності: виклики та шляхи відновлення.
Іван Грищенко
Концепція заходу формувалася в тому числі з урахуванням завдань Плану відновлення України, де особлива увага приділяється відновленню сфери освіти і науки та необхідності розвитку інноваційної економіки країни.
Віримо, що процеси відновлення та розвитку регіону переростуть у національний проєкт комплексної модернізації економіки та реконструкції інфраструктури Херсонщини.
Таким чином, науково-практична конференція була дуже насиченою, а її учасникам удалося досить плідно попрацювати.