В Ужгородському національному університеті відбулася наукова конференція за участю понад 40 проректорів...

В Ужгородському національному університеті відбулася наукова конференція за участю понад 40 проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти України

713

У стінах Ужгородського національного університету 26–29 жовтня 2023 року зібралося понад 40 проректорів із наукової роботи закладів вищої освіти України, щоб узяти участь у конференції «Євроінтеграція української освіти й науки: проблеми та виклики». Організаторами конференції були Ужгородський національний університет та Центр українсько-європейського наукового співробітництва.

Відкрив захід ректор ДВНЗ «Ужгородський національний університет» доктор медичних наук, професор Смоланка Володимир Іванович. Він зазначив: «Приємно, що ця конференція проходить у стінах саме нашого університету. Це для нас велика честь. Дякую, що у складний час ви знайшли можливість приїхати. Я думаю, що всі ми вже давно не бували на заходах із таким високим науковим потенціалом – у колі десятків проректорів із наукової роботи вишів з усієї країни. З огляду на це я впевнений, що конференція пройде на високому інтелектуальному рівні, попереду на нас чекають цікаві доповіді та жваві дискусії. Тим паче, що тема конференції є надзвичайно актуальною для нашої держави. Дякуємо співорганізаторам за докладені зусилля».

Далі до присутніх звернувся Сарай Роман Дмитрович, голова Закарпатської обласної ради: «Вітаю всіх на Закарпатті! Радий бути присутнім на науковій конференції такого масштабу. Наші науковці поділяться з вами не лише теорією, а й практикою, адже Закарпаття межує з країнами Європейського Союзу. Хочу побажати напрацювати за сьогодні теоретичні знання, вибудувати моделі та механізми, які згодом будуть утілені на практиці, і це стане тим кроком, який виведе Україну до членства в Європейському Союзі».

Наступним до слова запросили Добромільського Петра Петровича, заступника голови Закарпатської обласної військової адміністрації, який сказав: «Слава Україні! Війна дуже згуртувала українців. Приємно, що у стінах Ужгородського національного університету зібралася українська еліта. Сподіваюся, що ви сьогодні напрацюєте ту теоретичну та практичну базу, яку потім можна буде втілювати в законодавство, реально впроваджувати ті реформи, які дадуть змогу нашій молоді працювати в усьому світі».

Долучився до вітань засновник та директор Видавничого дому «Гельветика», голова наглядової ради Центру українсько-європейського наукового співробітництва кандидат економічних наук Головко Олег Павлович. Він привітав учасників конференції, з-поміж яких були як проректори закладів вищої освіти, з якими Видавничий дім «Гельветика» співпрацює вже протягом 5–10 років, так і проректори закладів вищої освіти, співпраця з якими тільки розпочинається. Також він подякував керівництву Ужгородського національного університету за всебічну підтримку ідеї ВД «Гельветика» та Центру українсько-європейського наукового співробітництва організувати конференцію такого масштабу, яка могла би об’єднати виключно проректорів із наукової роботи.

Також із промовою виступив проректор із наукової роботи ДВНЗ «Ужгородський національний університет» доктор медичних наук, професор Миронюк Іван Святославович, який зазначив: «Радий, що сьогодні всі ви знайшли можливість приїхати, адже живе спілкування та обмін думками є надзвичайно важливими. Ми маємо напрацювання, думки, бачення, якими варто ділитися, попри труднощі та бар’єри. Наше бажання – зробити конференцію традиційною та обирати місцем її проведення з року в рік саме Ужгородський національний університет. Тут ми могли би як обговорювати здобутки, так і розглядати низку проблем, що виникають у нашій роботі».

Після офіційної частини учасники конференції перейшли до пленарного засідання, яке модерував декан факультету міжнародних економічних відносин ДВНЗ «Ужгородський національний університет», доктор медичних наук, професор Микола Михайлович Палінчак.

На планерному засіданні з доповідями виступили такі учасники:

  • Музиченко Ганна Вʼячеславівна – доктор політичних наук, професор, проректор із наукової роботи ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»;
  • Миронюк Іван Святославович – доктор медичних наук, професор, проректор із наукової роботи ДВНЗ «Ужгородський національний університет»;
  • Радіо Сергій Вікторович – кандидат хімічних наук, доцент, проректор із наукової та навчальної роботи Донецького національного університету імені Василя Стуса;
  • Філіпович Мирослава Богданівна – кандидат історичних наук, доцент, докторант, професор кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки;
  • Лученко Дмитро Валентинович – доктор юридичних наук, професор, проректор із наукової роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;
  •  
  • Головко Олег Павлович – кандидат економічних наук, засновник та директор Видавничого дому «Гельветика», голова наглядової ради Центру українсько-європейського наукового співробітництва;
  • Ţoca Constantin-Vasile – Ph.D. in Geography, Associate Professor at the Department of International Relations and European Studies of the University of Oradea, Coordinator of Jean Monnet Module “The Evaluation of Cross-Border Cooperation at the Frontier of EU” (2014–2017);
  • Сичікова Яна Олександрівна – доктор технічних наук, професор, проректор із наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету;
  • Гушко Сергій Володимирович – доктор економічних наук, професор, проректор із наукової роботи та міжнародних зв’язків Державного університету економіки і технологій;
  • Фаст Ольга Леонідівна – кандидат педагогічних наук, доцент, проректор із науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради;
  • Нікітенко Ігор Святославович – доктор геологічних наук, доцент, проректор із наукової роботи Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»;
  • Попович Василь Васильович – доктор технічних наук, професор, т.в.о. проректора з науково-дослідної роботи Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

Під час планерного засідання колеги радо ділилися власним досвідом керівництва науковою справою в університеті / інституті, розповідали про кроки, зроблені їхніми закладами освіти на шляху до європейського наукового співтовариства, обговорювали проблеми та перспективи сучасної науки.

Представники з переміщених закладів вищої освіти розповідали про трагічні події, які змусили їх покинути свої домівки та розгортати діяльність зовсім в інших умовах. Так, наприклад, з’явився перший «університет без стін» (Бердянський державний педагогічний університет) – героїчний приклад незламності. Його колектив не лише зміг зберегти свій освітній і науковий потенціал, а й продемонстрував якісно новий рівень у багатьох напрямах освітньо-наукової діяльності.

Однією із численних важливих тем, що обговорювалися, була також проблема перманентного зниження якості правового регулювання порядку підготовки та атестації докторів філософії. Проректори висловили консолідовану позицію стосовно неприйнятності такої практики, яка не лише шкодить як університетам, так і здобувачам третього рівня освіти, а й являє собою виклик інтересам національної безпеки нашої держави, адже призводить до зниження життєздатності вітчизняної молодої науки. Очевидно, що держава, яка матиме занедбану освіту та науку, не має шансів не тільки стати повноцінним членом Європейського Союзу, а й взагалі зберегти власний суверенітет.

Варто наголосити на тому, що учасники конференції не обмежилися суто постановкою та обговоренням проблем. Спільнота проректорів виробила конкретні науково обґрунтовані пропозиції. Зовсім скоро вони будуть належно оформлені та спрямовані до органів влади, а також доведені до відома суспільства.

Підсумовуючи результати заходу, його учасники зазначили, що конструктивна комунікація за напрямами діяльності керівної горизонталі закладів вищої освіти, зокрема проректорату з питань науки, – це дієвий інструмент у визначенні стану академічної науки та напрацюванні пропозицій щодо її розвитку.

Поширити