Наприкінці жовтня 2025 року в Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові відбулася церемонія вручення Літературної премії «Привітання життя» імені Богдана-Ігоря Антонича, яку присуджують за найкращу поетичну збірку молодим авторам віком до 28 років. Організаторами цього заходу виступили Львівська письменницька організація та Видавничий дім «Гельветика».
Перед початком церемонії відбулося вшанування хвилиною мовчання полеглих українських воїнів та Ігоря Калинця – поета, Шевченківського лавреата, політв’язня та багаторічного патрона премії.
Далі слово мав Олесь Дяк – голова Львівської письменницької організації. Він нагадав присутнім історію премії, яка діяла понад 20 років, про яку потім не згадували аж десятиліття, а два роки тому була перезаснована з його ініціативи. За словами Олеся Дяка: «Сучасний формат цієї літературної відзнаки відрізняється від попереднього: раніше бралися до уваги публікації численних учасників, а тепер нагороду присуджують за окрему книжку. Це звузило коло претендентів, проте дало змогу відкривати справді яскраві таланти».
До присутніх із вітальними словами звернувся також Данило Ільницький – кандидат філологічних наук, доцент Українського католицького університету та знаний дослідник спадщини Богдана-Ігоря Антонича. Він розповів про духовний вимір творчості Богдана-Ігоря Антонича, згідно з його словами: «Антонич виростав серед лемківського говору, юність провів у польському Львові, але зробив свідомий український вибір. Поета надихала Україна Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини. Богдан-Ігор Антонич довів, що насичене життя можна прожити і за 27 років, і став прикладом гармонії між українським і неукраїнським, горами і рівнинами, містом і селом. Для нього поезія була не забавкою чи самовираженням, а покликанням».
Також з привітаннями виступили члени журі: Надія Мориквас – кандидатка філологічних наук, письменниця, Богдан Смоляк – поет, прозаїк та есеїст, номінований на Шевченківську премію, Ольга Кіс – поетеса і драматургиня, Лана Перлулайнен – поетеса та авторка романів, Назар Данчишин – кандидат філологічних наук, дослідник творчості Ігоря Калинця, поет, публіцист, літературознавець. Вони відзначили, що всі лавреати мають значні творчі здобутки, попри юний вік.
Призові місця посіли:
1) диплом першого ступеня цього року було вирішено не присуджувати, оскільки, на думку журі, серед поданих книжок не було твору з яскраво вираженими провідними мотивами, властивими творчості Богдана-Ігоря Антонича;
2) диплом другого ступеня отримала 22-річна Дарина Янчук (Зайдел) із Хмельницького за збірку «Білий птах». Вона – випускниця англійської філології, викладачка і студентка Люблінського католицького університету, творить поезію чисту, метафоричну, сповнену внутрішнього світла;
3) диплом третього ступеня присуджено 22-річній Оксані Рубаняк з Івано-Франківщини за збірку «Народжені у волі не бояться смерті». Авторка – військова, командир ударних безпілотних комплексів, справжня українська амазонка. Її поезія – це голос свободи, мужності та любові до Батьківщини.
Заохочувальні дипломи отримали троє молодих поетів, серед них:
1) Руслан Возний із Миколаївщини (Львівська область), який відзначений за книгу «Стежини тиші і тривог». 25-річного поета не вдалося звільнити з фронту для отримання диплома, позаяк перебуває на лінії оборони східних теренів держави. Руслан закінчив коледж комп’ютерних технологій, а свій бакалаврат в Національному університеті «Львівська політехніка» захищав у лісі перед виїздом у зону бойових дій;
2) Катерина Гачевська (Шпинда) зі Львова, яка отримала диплом за збірку «Тільки для тебе». 21-річна поетеса, випускниця японської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, співає в церковному та університетському хорах і грає джазові композиції на фортепіано;
3) Оленка Гнатів зі Львова нагороджена за збірку «Мандаринове дерево». 20-річна вихованка Марії Людкевич, випускниця літературної студії «Джерельце», у своїх віршах поєднує юну щирість і поетичну інтуїцію.
До привітань лавреатам долучився Петро Цеголко – депутат обласної ради, заступник голови комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції. Він підкреслив, що премія носить ім’я поета молодості, краси й життя та радив лавреатам побувати на батьківщині Богдана-Ігоря Антонича. За його словами: «Бо щоб пізнати поета, побувай на його батьківщині».
Символічний музичний акорд святу надав професор Микола Зимомря – доктор філологічних наук, письменник, перекладач та літературознавець, який на прохання модератора літературного дійства – Олеся Дяка – зіграв на дримбі, пригадавши миті свого дитинства.
Загалом літературна премія «Привітання життя» імені Богдана-Ігоря Антонича залишається одним із найважливіших виявів підтримки молодої української поезії. Вона слугує нагадуванням, що для справжнього таланту молодий вік не є перепоною, а поезія – це не розвага, а спосіб пізнання світу й утвердження краси життя.
Світлини Аліни Миколишин та Михайла Милого.
